Пендальчук Ірина Анатоліївна

Усі результати ЗНО визначать цього тижня

irina1980 — Mon, 17 Jun 2019 13:51:22 GMT

Експертна комісія зі встановлення порога «склав/не склав» цього тижня визначить порогові бали для всіх тестів зовнішнього незалежного оцінювання.

Поріг «склав/не склав» — це мінімальна кількість тестових балів, яку має набрати учасник, щоб мати можливість використовувати результати тестування з певного предмета під час вступної кампанії.

Визначення порогових балів для тестів з іноземних мов і біології відбудеться у середу, 19 червня.

У п'ятницю, 21 червня, будуть визначені порогові бали для тестів ЗНО з історії України, географії та хімії.

Результати учасників за шкалами 100–200 балів і 12-бальною будуть розміщені на інформаційних сторінках учасників зовнішнього незалежного оцінювання наступного дня після кожного засідання експертної комісії.

Підготовка до тестування: тести ЗНО онлайн від Освіта.ua

irina1980 — Mon, 09 Apr 2018 11:16:51 GMT

Майбутні учасники зовнішнього оцінювання, які вже розпочали підготовку до тестування в 2018 році, мають можливість скористатись безкоштовним сервісом ЗНО онлайн, розробленим Освіта.ua.

На платформі розміщені всі варіанти тестових завдань, що були запропоновані учасникам ЗНО під час основних та додаткових сесій 2009-2017 років, усі пробні тести, а також коментарі провідних фахівців до правильних відповідей на завдання тестів.

Використання сервісу допоможе учасникам ЗНО зрозуміти структуру тесту з кожного навчального предмета, ознайомитись із формами завдань та коментарями до правильних відповідей до кожного завдання тесту.

ЗНО ОНЛАЙН

Про особливості тестів зовнішнього незалежного оцінювання в 2018 році читайте за посиланням.

Моніторинг знань учнів 4-х класів проведуть у квітні-травні

irina1980 — Sat, 17 Feb 2018 14:30:41 GMT

У 2018 році участь у моніторинговому дослідженні якості початкової освіти візьмуть 9 500 четвертокласників із 368 закладів освіти всіх регіонів України.

Згідно з наказом МОН, перший цикл моніторингового дослідження, у ході якого буде проведена оцінка стану сформованості читацької та математичної компетентностей учнів, відбудеться у 2018 році, і триватиме з 18 квітня до 16 травня.

За інформацією Українського центру оцінювання якості освіти, на який покладено проведення моніторингу, одним із завдань дослідження стане фіксація результатів навчальних досягнень учнів 4-х класів напередодні впровадження нового стандарту початкової освіти, а також системне відслідковування в наступних циклах змін, що відбуватимуться після запровадження нових підходів до навчання, аби оцінити перебіг освітньої реформи.

Завдання, які використовуватимуться в ході дослідження, відповідатимуть чинним навчальним програмам початкової школи, а також ураховуватимуть новації, запропоновані Концепцію «Нова українська школа».

Виконання завдань з читання передбачатимуть роботу учнів з текстами різних типів.

Завдання з математики спрямовані на перевірку знань і вмінь учнів з таких тем: «Числа і вирази», «Геометричні фігури і геометричні величини», «Вимірювання», «Робота з даними».

Результати окремих учнів, а також загальні результати закладів освіти, які візьмуть участь у моніторинговому дослідженні, оприлюднюватись не будуть.

Як відбуватимуться шкільні іспити у 2018 році

irina1980 — Sat, 03 Feb 2018 07:49:37 GMT

Міністерством освіти надані рекомендації про особливості проведення державної підсумкової атестації у закладах загальної середньої освіти.

Документом визначено особливості проведення шкільних іспитів у початковій, базовій та старший школі у 2018 році.

Державна підсумкова атестація здобувачів початкової освіти

У відомстві зазначають, що ДПА здобувачів початкової освіти цього року буде здійснена з метою внутрішнього моніторингу якості освіти у формі підсумкових контрольних робіт.

Контрольні роботи будуть проведені з двох предметів: української мови (передбачає оцінювання результатів навчання з української мови та читання) і математики.

Для проведення іспитів у 4-х класах школами мають використовуватись єдині завдання, які укладають вчителі, відповідно до затверджених МОН орієнтовних вимог до змісту завдань.

ДПА з української мови учнів, які почали вивчати її в поточному навчальному році, здійснюється за бажанням батьків.

У закладах загальної середньої освіти з навчанням або вивченням мов національних меншин учні можуть додатково проходити ДПА з третього предмета: мови національної меншини.

Результати ДПА не враховуються при виставленні річних оцінок з предметів, з яких учень (вихованець) проходив атестацію.

Державна підсумкова атестація здобувачів базової середньої освіти

Державна підсумкова атестація учнів 9-х класів буде здійснюватись у письмовій формі з трьох предметів: українська мова, математика та предмет за вибором.

Предметом за вибором за рішенням педагогічної ради може бути один із зазначених навчальних предметів: українська література, зарубіжна література, іноземна мова (англійська, німецька, іспанська або французька мова), історія України, всесвітня історія, правознавство, географія, біологія, хімія, фізика та інформатика.

У закладах освіти з навчанням або вивченням мов національних меншин третім предметом для проведення ДПА можуть бути мова національної меншини або інтегрований курс «Література».

Завдання для проведення ДПА укладатимуть учителі, відповідно до затверджених МОН орієнтовних вимог до змісту атестаційних завдань.

Результати ДПА не будуть враховуватись при виставленні річних оцінок з предметів, з яких проводилось атестація.

Державна підсумкова атестація здобувачів повної загальної середньої освіти

Шкільні іспити здобувачів повної загальної середньої освіти будуть проведені у формі зовнішнього незалежного оцінювання. Основна сесія тестування триватиме з 22 травня до 13 червня, додаткова - з 02 до 14 липня.

Реєстрація для проходження ДПА у формі ЗНО здійснюватиметься з 06 лютого до 19 березня.

Державна підсумкова атестація у формі ЗНО буде проведена з трьох предметів: українська мова; математика або історія України (учні мають право обрати один із зазначених предметів незалежно від профілю закладу освіти); предмет за вибором.

Предметом за вибором може стати один із таких навчальних предметів: біологія, хімія, фізика, географія, іноземна мова (англійська, або німецька, або іспанська, або французька мова), математика, історія України (період ХХ - початок ХХІ століття).

Учні, які другим предметом для проходження ДПА оберуть математику, можуть обрати для проходження ДПА з третього предмета історію України і навпаки.

У закладах освіти з навчанням або вивченням мов національних меншин учні можуть додатково проходити ДПА з четвертого предмета - мови національної меншини. ДПА з мови національної меншини проводиться за місцем навчання за завданнями, що укладаються вчителями закладу освіти.

Особливості проведення іспитів з іноземної мови у формі ЗНО визначені листом МОН від 15 січня 2018 року № 1/9-27.

Для визначення оцінок за ДПА у формі ЗНО зараховуватимуться результати виконання всіх завдань сертифікаційної роботи ЗНО або частини з них (залежно від навчального предмета).

Заклади освіти отримають відомості про результати зовнішнього оцінювання у вигляді оцінок учнів за шкалою 1-12 балів у період з 15 до 21 червня.

Учасники тестування, роботу над тестом яких буде достроково припинено у зв’язку із порушенням процедури проходження ЗНО, отримають 1 бал за ДПА з цього предмета.

Рекомендаціями МОН також визначені інші особливості проведення державної підсумкової атестації для деяких категорій учнів, умови участі у додатковій сесії ЗНО тощо.

БІЛЬШЕ ПРО ОСОБЛИВОСТІ ПРОВЕДЕННЯ ДП

Що очікує на українську освіту в 2018-му році?

irina1980 — Mon, 25 Dec 2017 14:30:40 GMT

7 грудня Верховна Рада ухвалила Державний бюджет України на 2018 рік. Головний кошторис країни є одним із головних інструментів стратегічного управління, отже, за його цифрами можна побачити реальні пріоритети посадовців. Аналізує, що ж світить освіті, Микола Скиба, експерт з освіти Українського інституту майбутнього.

Старт «Нової української школи»

Фінансування освітньої сфери складе 219,1 млрд грн, що майже на 20% більше, ніж 2017 року.

Збільшення видатків значною мірою продиктовано потребами реформ, основою для яких є новий закон «Про освіту».

У контексті 2018 року йдеться перш за все про старт «Нової української школи». Зокрема, на забезпечення якісної, сучасної та доступної загальної середньої освіти місцевим бюджетам виділяється субвенція з держбюджету в розмірі 1,37 млрд грн.

На підготовку педагогів, які працюватимуть з дітьми за новим Державним стандартом освіти, буде спрямовано 386,6 млн грн.

Нові підручники для першокласників обійдуться платникам податків наступного року в 373,3 млн грн.

На забезпечення роботи Держаної служби якості освіти 30 млн грн.

Багато це чи мало?

Щоби відповісти на це запитання подивимося, що «зашито» у пропоновані суми.

Модернізація школи

Одним із компонентів «Нової української школи» є сучасне освітнє середовище.

Розробники концепції наполягають: зросте частка проектної, командної, групової діяльності у педагогічному процесі.

Відповідно буде урізноманітнено варіанти організації навчального простору в класі.

Крім класичних варіантів, буде використано новітні, наприклад, мобільні робочі місця, які легко трансформувати для групової роботи.

Виділятимуться окремі приміщення з відкритим освітнім простором.

Планування і дизайн освітнього простору школи буде спрямований на розвиток дитини і мотивації її до навчання. Отже, мільярд має піти на редизайн і переоснащення навчального простору.

Враховуючи, що в Україні близько 17,3 тисячі загальноосвітніх шкіл, на кожну з них припаде приблизно 79,2 млн грн на наступний рік.

Видатки здійснюватимуться на підставі відповідних бюджетних запитів, тож на практиці розподіл буде нерівномірним.

Багато що залежатиме від спроможності директорів і представників управлінь освіти (за новим законом вони вже не контролюють, а лише забезпечують навчальний процес) знайти пристойних підрядників, розробити якісні технічні завдання для оновленого простору.

Проблема у тому, що директорів, ні інших співробітників школи цьому спеціально не навчають.

Крім того, в Україні на пальцях однієї руки можна перелічити дизайнерські бюро, які працювали з освітнім простором, так само обмаль розробників навчального обладнання і матеріалів.

Отже, питання не у тому, чи вистачить цих грошей, а чи впораються управлінці на місцях із тим, щоб освітнє середовище виявилося справді сучасним, а кошти були використані своєчасно і без порушень.

Триста мільйонів на підручники

З одного боку, це просто необхідно для старту «Нової української школи» і відображення нових очікуваних результатів від навчання.

Крім того, з'являється можливість подбати про якісні тексти та ілюстрації.

Але з іншого – є питання до доцільності саме такої вагомої інвестиції, адже підручники дуже швидко застарівають, навіть для початкової школи.

Закон «Про освіту» проголошує педагогічну свободу для вчителя і право на розробку авторських програм. А як бути, якщо стандартний підручник у неї не впишеться?

Можливо, у даному випадку не зайвим буде переглянути, за якими саме кодами і видами економічної діяльності можуть витрачатися ці кошти і розширити їх до дидактичних матеріалів і навчального приладдя.

22 тисячі педагогів

«Нова українська школа» – це передусім вчителі.

На підвищення кваліфікації вчителів початкових класів буде спрямовано 386,6 млн грн.

У масштабах України необхідно підготувати не менше 22 тисяч педагогів.

Отже, перепідготовка одного педагога наступного року в середньому буде коштувати 17,6 тис. грн, що не так вже й багато, якщо порівняти з тим, скільки інвестують у навчання одного співробітника бізнес-структури.

Щоправда, до перенавчання педагогів долучатиметься уряд Фінляндії, а також міжнародні донорські організації, тож по факту витрати на одного педагога можуть виявитися більше.

Основне питання – знову ж таки – у якості процесу. Адже йдеться не просто про те, щоби дати низку нових навичок, але й сформувати нові звички і, головне, багато у чому змінити світогляд.

Приємним бонусом бюджету є збільшення вчительських зарплат на 25%. Загалом на це буде витрачено 6,7 млрд грн.

Приміром, зарплата вчителя без категорії збільшиться з 4853 грн до 6202 грн на місяць.

Вчитель першої категорії отримуватиме замість 6417 грн 8045 грн.

А вчитель вищої категорії, який в цьому році отримує 6841 грн, в наступному буде отримувати 8577 грн.

Загалом вчительські зарплати в середньому зростуть на 1500 грн. Підвищені зарплати отримають понад 406 тис. українських вчителів.

Щоправда, реальну споживчу цінність цих коштів дещо нівелюватиме інфляція.

Розмір освітньої субвенції місцевим бюджетам наступного року складе 62,1 млрд грн (а це, знову ж таки – зарплатня вчителям) і це майже одна четверта всього бюджету Міністерства освіти та науки.

І це можна вважати інвестицією у людський капітал, якщо навчання у школі обертатиметься для дітей не лише оцінками, але й можливостями для розвитку.

Моніторинг і дослідження

Як оцінити готовність молодих людей до вступу у самостійне життя і, головне, роль шкіл у цьому процесі, поки не зовсім зрозуміло.

Можливо, відповіти на це запитання зможе Державна служба якості освіти, яка створюється на базі Державної інспекції навчальних закладів.

Тепер нова служба з регіональними підрозділами не лише атестуватиме школи, а й моніторитиме їх на предмет дотримання Держстандарту освіти.

На це вона отримає наступного року 30 млн грн.

Утім, індикатори якості освіти могла би вже давно зробити Національна академія педагогічних наук, яка щороку з бюджету отримає чималі кошти на проведення досліджень.

Скажімо, наступного року на її діяльність передбачено 211 млн грн. Подивимося, який буде ефект і як це конкретно позначиться на впровадженні «Нової української школи».

Вища освіта та наука не у пріоритеті

Одним з основних пріоритетів Кабінету Міністрів на 2017-2020 роки є підвищення якості вищої освіти. Формулювання розпливчасте, адже ще навіть не визначено індикатори якості освіти.

Можливо, саме цим і має зайнятися Національна агенція забезпечення якості вищої освіти? Є шанс, що з наступного року вона нарешті запрацює.

На її діяльність у бюджеті закладено 32,2 млн грн, у тому числі – близько 21 млн на зарплатню співробітникам.

Більше грошей наступного року піде на науку. Національна академія наук України та наукові інститути, що належать до неї, отримають 4,5 млрд грн.

У тому числі – 3,6 млрд на здійснення досліджень та виконання цільових програм. Це майже на 1 млрд більше, ніж теперішнього року.

А от для університетської науки в Держбюджеті-2018 особливо обнадійливих сигналів немає.

Так, на таку статтю як «дослідження, наукові та науково-технічні розробки, виконання робіт за державними цільовими програмами та державним замовленням, підготовка наукових кадрів, фінансова підтримка преси, розвитку наукової інфраструктури, наукових об'єктів, що становлять національне надбання, забезпечення діяльності Державного фонду фундаментальних досліджень» закладено 926 млн грн. І це лише на 7,18% (або на 62 млн) більше, ніж у 2017 році.

Для порівняння один лише Київський національний університет ім. Шевченка на дослідження, наукові та науково-технічні розробки, проведення наукових заходів та підтримку наукових об’єктів, що становлять національне надбання, отримає 125,4 млн грн і ще 1,3 млрд на підготовку кадрів.

Але пріоритети щодо науки найкраще помітні, якщо порівняти згадану цифру 926 млн із витратами на здійснення методичного та матеріально-технічного забезпечення діяльності навчальних закладів. За відповідною статтею у Держбюджет на 2018 рік закладено 990,5 млн грн.

У цю суму, наприклад, вписане виготовлення атестатів, золотих і срібних медалей, похвальних листів тощо. Але найбільшу частку цієї суми з’їдають підручники.

Воно-то начебто і потрібно, але стають потім медалісти студентами українських університетів, а там навіть дослід немає на чому провести або бракує коштів для організації польових досліджень.

До речі, видатки на академічні стипендії для студентів, що навчаються у вишах сфери управління МОН, у цілому теж скоротяться з 3,98 до 3,16 млрд грн.

Аналітик центру CEDOC Єгор Стадний пояснює це тим, що причиною, ймовірно, стало перенесення фінансування вишів І-ІІ рівня акредитації на місцеві бюджети.

Проте, беручи до уваги бачення Міністерства фінансів з цього питання, яке висловилося за поступове скорочення кількості студентів, що отримують академічні стипендії, з теперішніх 45% до 15% у 2020 році, у цілому це негативно позначатиметься на мотивації до навчання. Отже, це можна віднести до мінусів бюджету 2018 року.

Головне ж питання до цього документу полягає у тому, чи стануть ці кошти інвестицією у трансформацію систему освіти, чи виявляться пальним для колосальної інерції, яка накопичилася за останні 20 років.

ЗНО-2018. Що необхідно знати?

irina1980 — Mon, 25 Dec 2017 14:29:16 GMT

У 2018 році державна підсумкова атестація в старшій школі відбуватиметься у формі зовнішнього незалежного оцінювання. Відповідно, випускникам шкіл, незалежно від бажання продовжити навчання у закладах вищої освіти, необхідно буде складати шкільні іспити за технологією ЗНО. Пропонуємо учасникам тестування ознайомитись з найбільш актуальною інформацією щодо проведення тестування.

Пробне зовнішнє оцінювання

Пробне ЗНО проводиться з метою ознайомлення випускників з процедурою проведення тестування. Участь у пробному тестуванні є добровільною. Реєстрація для участі у пробному ЗНО розпочнеться 9 січня та триватиме до 31 січня 2018 року. Реєстрацію здійснюватимуть регіональні центри оцінювання якості освіти. Вартість складання одного пробного тесту коливатиметься від 129 до 137 грн в залежності від регіону проживання учасника. Дізнатись більше >>>

Вибір предметів ЗНО

Для вступу до вишу для навчання за освітнім рівнем бакалавра абітурієнт має подати сертифікати ЗНО з трьох конкурсних предметів. У 2018 році прийматимуться сертифікати отримані у 2016-2018 роках, окрім сертифікатів з іноземних мов. Конкурсні предмети, з яких вступник має надати сертифікати ЗНО, визначені умовами прийому до вишів, в залежності від спеціальності, обраної абітурієнтом. Дізнатись більше >>>

Якими будуть тести ЗНО у 2018 році

Особливості кожного тесту визначені характеристиками сертифікаційних робіт ЗНО, якими встановлені форми тестових завдань, час на їх виконання, методологія оцінювання завдань, розподіл за частинами, що зараховуватимуться як державна підсумкова атестація та як вступний іспит до вишів тощо. Цього року зміни структури зазнали майже усі тести ЗНО, однак найсуттєвіші зміни внесено до тестів з англійської, іспанської, німецької та французької мов — вони отримали нову частину тесту — «Аудіювання». Дізнатись більше >>>

Реєстрація на ЗНО

Реєстрація учасників зовнішнього незалежного оцінювання розпочнеться 06 лютого і триватиме 19 березня. Внесення змін до реєстраційних даних буде можливе до 02 квітня. Особа, яка реєструється для проходження тестування, має подати до відповідного регіонального центру оцінювання комплект реєстраційних документів. Порядок реєстрації буде визначений на початку 2018 року.

Графік ЗНО

У 2018 році зовнішнє незалежне оцінювання розпочнеться 22 травня тестом з математики, також у травні випускники шкіл складуть тести з української мови та літератури, іспанської, німецької та французької мов. ЗНО з інших предметів відбудеться з 1 червня по 13 червня 2018 року. Дізнатись більше >>>

ЗНО і ДПА

Результати ЗНО з трьох навчальних предметів будуть зараховані як результати державної підсумкової атестації за рівень повної загальної середньої освіти. До переліку предметів, що будуть зараховані як результати ДПА включено тести з української мови і літератури, математики або історії України, а також одного з навчальних предметів за вибором випускника. Дізнатись більше >>>

Результати ЗНО

Оголошення результатів учасників зовнішнього тестування з української мови та літератури, іноземних мов, математики та біології відбудеться не пізніше 15 червня 2018 року. Оголошення результатів з історії України, географії, фізики та хімії - до 21 червня 2018 року. Оголошення результатів учасників додаткової сесії зовнішнього незалежного оцінювання відбудеться не пізніше 17 липня 2018 року. Дізнатись більше >>>

Власне висловлення з української мови

Відкрите тестове завдання з розгорнутою відповіддю у вигляді власного висловлення є одним з найважливіших завдань у тесті з української мови та літератури. Учасники тестування можуть скористатись безкоштовним збірником матеріалів та дізнатись, як краще діяти на тестуванні при написанні власного висловлення. Дізнатись більше >>>

ЗНО-онлайн

При підготовці до складання тестів учасники ЗНО можуть скористатись найбільшою безкоштовною онлайн-базою тестів зовнішнього незалежного оцінювання. На сайті «ЗНО онлайн» розміщені всі тести, що складали абітурієнти під час зовнішнього незалежного оцінювання 2009-2017 років, а також тести, що пропонувались вступникам під час пробного зовнішнього незалежного оцінювання 2009-2017 років. Частина тестів доповнена коментарями фахівців. Дізнатись більше >>>

БІЛЬШЕ ПРО ЗНО В УКРАЇНІ

Умови прийому до вишів набули чинності

irina1980 — Tue, 05 Dec 2017 16:00:37 GMT

Фіксований перелік конкурсних предметів, ЗНО на магістратуру з «Права» та «Міжнародного права», 7 заяв на бюджет та 150 балів на лікарські спеціальності – ці та інші новації чекають вступників у 2018 році.

За інформацією Міністерства освіти, зазначені новації передбачені Умовами прийому на навчання до закладів вищої освіти в 2018 році, які вже пройшли реєстрацію в Міністерстві юстиції.

Наступного року для вступу на бакалавра чи магістра медичного, фармацевтичного або ветеринарного спрямувань на базі 11 класів два конкурсні предмети будуть фіксованими.

Третій предмет вступник зможе обрати з двох альтернативних варіантів.

Вступники матимуть змогу подати сертифікати ЗНО як 2018 року, так і 2016, 2017 років з усіх предметів, окрім іноземних мов. Це пов’язано зі зміною формату проведення тестування з іноземних мов у 2018 році.

Зокрема, на ЗНО з англійської, іспанської, німецької та французької мов тести включатимуть аудіювання і матимуть два рівня складності – академічний і профільний.

Ще одна зміна – кількість заяв, які зможе подавати вступник 2018 року на місця державного та регіонального замовлення. Кількість заяв зменшена з 9 до 7, а подавати їх можна буде, як і цього року, не більш ніж на 4 спеціальності. Подання заяв на контракт не обмежується.

Для вступу на окремі медичні спеціальності буде встановлено мінімальну кількість балів з біології, хімії або математики. Вона становитиме 150 балів і стосуватиметься спеціальностей «Стоматологія», «Медицина» і «Педіатрія».

В Умовах прийому залишено цьогорічні коефіцієнти – регіональний, сільський, галузевий, однак були дещо змінені їх величини. Так, регіональний коефіцієнт для вишів Києва буде 1, для ВНЗ у Донецькій, Житомирській, Кіровоградській, Луганській, Миколаївській, Сумській, Херсонській, Хмельницькій, Чернігівській областях, переміщених закладів вищої освіти – 1,04 і в інших випадках – 1,02.

Сільський коефіцієнт збільшено для вступників на аграрні спеціальності – для них він становитиме 1,05. На інші спеціальності СК дорівнюватиме 1,02. Ним зможуть скористатися вступники, які зареєстровані у селах не менше двох років до дня завершення подачі заяв про вступ та які здобули повну загальну середню освіту у закладах освіти, що знаходяться на території сіл, у рік вступу.

Галузевий коефіцієнт становитиме 1,02 і, на відміну від 2017 року, поширюватиметься також на заяви з другою пріоритетністю.

Реєстрація електронних кабінетів вступників на основі повної загальної середньої освіти буде відкрита 2 липня і триватиме до 25 липня. Прийом заяв та документів розпочнеться 12 липня. Ті, хто вступатиме до вишів на основі співбесіди, вступних іспитів або творчих конкурсів, зможуть подати заяви до 20 липня. Для тих же абітурієнтів, які вступатимуть лише на основі сертифікатів ЗНО, подання заяв буде відкрито до 26 липня.

Дізнатися, хто пройшов на бюджет, вступники зможуть 1 серпня – цього дня оприлюднять рейтинговий список із зазначенням рекомендованих до зарахування. На місця державного та регіонального замовленням зарахування відбудеться 7 серпня, а за кошти фізичних або юридичних осіб – не пізніше 30 вересня.

Стосовно ж вступу на магістратуру, то 2018 року обов’язкове єдине фахове вступне випробування за технологією ЗНО складатимуть вступники не лише на спеціальність «Право», а й на «Міжнародне право». Також проводитиметься експеримент для вступу за результатами єдиного вступного іспиту з іноземних мов за технологією ЗНО на спеціальності галузей знань: «Гуманітарні науки» (крім спеціальності 035 «Філологія»), «Соціальні та поведінкові науки», «Журналістика», «Сфера обслуговування» та «Міжнародні відносини».

УМОВИ ПРИЙОМУ 2018

Учнів 9-х класів просять отримати паспорти

irina1980 — Thu, 30 Nov 2017 16:09:29 GMT

Міністерство освіти і науки звернулось до учнів 9-х класів, які вступатимуть до навчальних закладів для здобуття рівня молодшого спеціаліста, заздалегідь потурбуватися про отримання паспорта. Про це йдеться у повідомленні прес-служби МОН.

«Учням, які планують вступати 2018-го на молодшого спеціаліста на основі 9-ти класів, потрібно заздалегідь потурбуватися про отримання паспорту в формі ID-картки», - зазначають у МОН.

У відомстві нагадують, що відповідно до нещодавно затверджених Умов прийому, вступникам на базі молодшого спеціаліста, які вступатимуть після завершення 9-го класу, буде необхідно під час подання заяви на вступ пред’явити оригінал документа, що посвідчує особу, та подати його копію.

«Таким документом є паспорт у вигляді ID-картки, який видається громадянам України з 14-річного віку. Тому буде потрібно для вступу на основі 9-ти класів подавати саме таку ID-картку. І ми дуже просимо заздалегідь потурбуватися про її замовлення та отримання. Адже вступати за свідоцтвом про народження зможуть лише ті вступники, яким 14 років виповнилося після 1 травня 2018 року», – повідомляють у міністерстві.

Як відомо, Умови прийому для здобуття освітньо-кваліфікаційного рівня молодшого спеціаліста в 2018 році зареєстровані Міністерством юстиції. Заклади вищої та професійної освіти, що проводять підготовку молодших спеціалістів мають найближчим часом розробити власні Правила прийому вступників.

Якими будуть тести ЗНО у 2018 році

irina1980 — Sun, 12 Nov 2017 11:32:01 GMT

Український центр оцінювання якості освіти продовжує підготовку до проведення зовнішнього незалежного оцінювання випускників шкіл та вступників до вишів у 2018 році.

Зокрема, Центром затверджені загальні характеристики сертифікаційних робіт ЗНО, якими визначено форми тестових завдань з усіх предметів, час на їх виконання, методологію оцінювання, розподіл за частинами, що зараховуватимуться як державна підсумкова атестація та вступний іспит до вишів тощо.

Зміни структури зазнали майже усі тести ЗНО, однак найсуттєвіші зміни внесено до сертифікаційних робіт з англійської, іспанської, німецької та французької мов - вони отримали нову частину тесту «Аудіювання». Через це на виконання завдань мовних тестів у 2018 році буде відведено більше часу. Загальна тривалість роботи з тестом з іноземної мови відтепер складатиме 150 хвилин.

Також Центром затверджені критерії оцінювання завдань відкритої форми з розгорнутою відповіддю для тестів ЗНО з української мови, англійської, французької, німецької та іспанської мов, а також критерії оцінювання завдань відкритої форми з розгорнутою відповіддю ЗНО з математики.

Окремим наказом УЦОЯО затверджені схеми нарахування балів за виконання завдань тестів зовнішнього незалежного оцінювання у 2018 році.

Зовнішнє незалежне оцінювання 2018 року буде проводитись за програмами затвердженими наказом Міністерства освіти і науки. На підставі зазначених програм будуть укладатися тестові завдання для проведення зовнішнього незалежного оцінювання.

У 2018 році зовнішнє незалежне оцінювання розпочнеться 22 травня і триватиме 13 червня.

УСЕ ПРО ТЕСТИ ЗНО 2018

Програми зовнішнього оцінювання 2018 року

irina1980 — Tue, 24 Oct 2017 18:00:13 GMT

Зовнішнє незалежне оцінювання 2018 року буде проводитись за програмами затвердженими наказом Міністерства освіти і науки № 77 від 3 лютого 2016 року.

На підставі зазначених програм будуть укладатися тестові завдання для проведення зовнішнього незалежного оцінювання.

Програми зовнішнього незалежного оцінювання містять вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учасників ЗНО з одинадцяти навчальних предметів та конкретизують, що повинен знати та вміти випускник навчального закладу в межах визначених тематичних розділів з предмета.

Крім того, у програмі ЗНО з історії України наведено перелік пам’яток архітектури та образотворчого мистецтва, а також список персоналій обов’язкових для розпізнавання абітурієнтами.

Програма ЗНО з української мови та літератури у блоці «Українська література» містить перелік літературних творів, які виносяться на зовнішнє незалежне оцінювання.

ПРОГРАМИ ЗНО 2018 РОКУ