Навчальна практика 5-6 клас

УРОК-_ЕКСКУРСІЯ  « Математична наука  навколо нас»

Протягом усього свідомого життя людина здобуває нові знання. Знання-це сукупність інформації,яку вона дістає з навколишнього світу в процесі суспільно-виробничої практики.

Урок-екскурсія передбачає, що урок  проведиться  поза школою.

Головна мета такого уроку - спостере­ження предметів, явищ, процесів, які вивчаються, та вміння використовува­ти теоретичні знання на практичних прикладах, що супроводжується пояс­ненням учителя.

Головна психологічна особливість такого уроку - посилення сприйняття матеріалу, який в інших умовах подання є складним або навіть недоступним розумінню учнів.

Очікувані результати. У процесі уро­ку учні зможуть: повторити теоретичні відомості ;  погли­бити свої знання про застосування ма­тематики та її історії; розвити комунікативні та організаторські здібності.

Єпіграф.

Я глибоко шаную математику, бо ті, хто знайомий з нею, вбачають у ній засіб для розуміння всього існуючого.

Організація класу.

Сьогодні ми з вами проведемо урок-екскурсію на пришкільну територію. На знайомі предмети ви подивитесь по-іншому, застосуєте свої математичні знання і вміння на практиці.

ІІ.Проведення екскурсії.

Зупинка І   « Метрійні одиниці»

Людині потрібні вимірювання на кожному кроці. Без вимірювань вона не змогла б пошити одяг, збудувати дім, виготовити машину, запустити космічний корабель. Людина навчила­ся вимірювати багато величин, таких як час, довжина, площа, об'єм, маса, температура, вага.

Традиційні метричні одиниці, що побутували в Україні, походять від давньоруських, утворених за антропометричним принципом, тобто за еталон виміру бралися частини людського тіла. Серед найдавніших народних вимірів місткості є такі, наприклад, як ковток, пригорща, жменя. Нерід­ко такими еталонами слугували господарсько-побутові предмети чи знаряддя праці (коса, весло, відро, бочка тощо). Вимірюючи сипкі речовини, теж користувалися народними одини­цями. Наприклад, зерно міряли міркою (посудиною на пуд або півпуда ваги), лантухами (п'ять пудів). Також міряли корцем, який містив вісім пудів. Подекуди користувалися і давньослов'янською одиницею — четвериком, що дорівнював 24—26 л. Урожай обчислювали копами (60 снопів), хурами та возами. Побутував ферділь — дерев'яна діжка, що вміщала 25 кг зерна. Віком міряли картоплю, кукурудзу, яблука, а вагу м'яса та риби обчислювали офіційною мірою — фунтами (400 г) та оками (чотири фунти).

Існували народні одиниці виміру рідких речовин. Так, молоко міря­ли дерев'яним міртуком, галета­ми (діжками на 6—12 л), децями (100 г). Воду та горілку повсюдно міряли квартами (дві пляшки), гарцями, відрами.

Народні міри маси:

• Гран — 65 мг.
• Золотник (96 часток) — 4 г.
• Лот (3 золотники) — 12 г.
• Фунт (32 лоти) — 400 г.
• Гривня — 400 г.
• Пуд (40 гривень) — 16 кг.
• Гилетка — 25 кг.
• Лантух (5 пудів) — 80 кг.
• Корець—1ц.
• Ласт (72 пуди) — 1152 кг.

Народні одиниці вимірювання земельної площі

• Десятина    (2400    квадратних сажнів) — 1 га.
• Морг — 0,57 га або 5700 м².
• Волока (30 моргів) — 171 000 м².

У вимірюванні довжини речей та відстані застосували відомі ще з часів Київської Русі міри: п'ядь, лікоть, ступня, сажень, що були пов'язані з природними рухами людини — ходінням, розведенням пальців, розмахом рух. Із XVII— XVIII ст. поширюються такі міри, як аршин та верста (500 сажнів). Аршин поділявся на 15 вершків або чотири чверті й дорівнював приблизно 71,1 см.

Подекуди існували досить оригі­нальні міри відстані на землі: кидь, палку закинути, що означа­ло відстань, на яку можна кинути камінець, грудку землі чи пали­цю. Користувалися ще кроком або ступнею, що дорівнювали од­ному аршину. Була відома й така одиниця, як приг (близько одного сажня, утворився під час стрибан­ня з допомогою палиці). Попу­лярною мірою була гона, причому розрізняли добру гону (120 саженів), середню (80) і малу (60). Для ретельнішого обчислення землі до різних одиниць виміру додавали гаки, величина яких ко­ливалася від чверті до цілої гони.

Існував оригінальний народний спосіб вимірювання відстані до недоступних предметів: бриль на­сували на очі так, щоб його край перебував в одній площині з очи­ма і предметом, відстань до якого вимірювалась. Потім відшукували інший, доступний предмет, що знаходився в тій самій площині.Вимірявши відстань до нього, по­рівнювали її з відстанню до не­доступного предмета.

Народні міри відстані:

• Дюйм — 2,5 см.
• Вершок — 4,5 см.
• Аршин (16 вершків) — 72 см.
• Сажень (3 аршини) — 2,13м.
• Верста (500 сажнів) — 1065 м.
• Миля (7 верст) — 7,5 км.
• Фут (12 дюймів) — 30,5 см.

Завдання

1. Які ви знаєте прислів'я про одиниці довжини?

Прислів'я

• Сім верст до небес, і все пішки.
• Бачити на сажень крізь землю.
• Косий сажень у плечах.
• Не міряй усіх своїм аршином.

•          Аршин на кафтан,а два-на латку.

2.     Яка маса насіння потрібна, щоб засіяти шкільну ділянку   розміром 3,2м   на    2,5 м, якщо на 1 кв.м. витрачається 2,4 г насіння?

3.Ширина лінолеуму 2 м.Скільки метрів потрібно, щоб покрити підлогу кімнати, довжина якої 5 м., а ширина 4 м.?

4.У мішку 3 пуди борошна.Скільки треба сплатити за борошно, якщо 1 кг коштує 4 гривні?

Зупинка ІІ   «Просторова уява»

Математика, як наука сформувалася в Стародавній Греції в VII-IIIст. до нашої ери, коли Фалес, Піфагор, Евклід та інші вчені систематизували відомі на той час математичні знання і викликали їх з точним обгрунтуванням. Тоді ж виникло і слово “математика”, яке в перекладі з грецької означає “знання”, “наука”.

Взагалі, математика і властивий їй стиль мислення – істотні елементи загальної культури сучасної людини.

Відомо, що математика, як ніякий інший шкільний предмет, виховує логічне мислення, а воно тому потрібне всім людям. Вивчення математики, особливо геометрії, сприяє розвитку просторової уяви, а вона також потрібна не лише математикам.

Завдання

1. Щоб знайти піратський скарб,схований командою вітрильника «Вкрадена перлина»,треба пройти від старого дуба 12 кроків на північ,потім 5 кроків на південь,потім ще 4 кроки на північ і ще 11 на південь. Підкажи,де захований піратський скарб.
2. На скільки сантиметрів відрізняється зріст Катрусі від інших дівчаток класу? Назвіть учнів, які на зріст менші Катрусі. Назвіть імена учнів класу у порядку збільшення їх зросту.
3. Виміряйте довжину, ширину і висоту дерев`яного бруска. Знайдіть площу його поверхні.
4. Як посадити 9 дерев у 10 рядів по 3 дерева в кожному ряді?
5. Як розташувати 10 монет у 5 рядів по 4 монети в кожному ряді?
6. Щоб у прямокутного паралелепіпеда зафарбувати одним кольором паралельні ребра,необхідно кольорів: 2? чи 6? чи 3?

Зупинка  ІІІ « Комплекс знань»

Тепер математика потрібна всім. Без математичних обчислень не можна побудувати не тільки космічного корабля, електростанції, підводного човна, а й звичайного будинку.

Збільшується не тільки кількість наук, які вже не можуть обходитись без математики, а й обсяг математичних знань, використовуваних цими науками. Ось чому так важливо, щоб  молодь мала ґрунтовну математичну підготовку.

Завдання

1.      Вік дерев.

Щороку на стовбурі дерева утворюється кільце. За кількістю цих кілець можна визначити вік дерева. У молодих хвойних дерев про число років можна дізнатися за групами гілок, які розміщено на одній висоті.

Розгляньте територію біля школи.

а)         Знайдіть біля котельні школи пеньки і за кільцями на пні визначте вік дерева.

б)         Кожному підійти до будь-якої ялинки на подвір'ї школи і за групами гілок визначити вік дерева.

2.      Кількість дерев.

Порахуйте на території школи дерева кожного виду окремо і побудуйте за цими даними лінійну діаграму.

3.         Розглянувши навколишні предмети, наведіть приклади рівних фігур.

4.         Виконайте команду «Кругом». На який кут ви повернулися?

5. Скільки років було Т.Г. Шевченку, коли вийшла його збірка поезій, яка поклала початок новому періоду в історії української літератури, якщо ³/13 цього числа дорівнює 6?   (26 років.)

6. Якщо в  десятковому  дробі    27,1943  замість коми написати слово «вересень», то матимемо дату: 27 вересня 1943 року. Що ви про неї знаєте?

Зупинка  ІУ « Шкільне приміщення»

Ми завітали у знайоме шкільне приміщення. А чи так воно вам знайоме? Перевіримо це.

Завдання.

1.         Розгляньте паркет підлоги першого поверху школи. З яких фігур його складено.

2.         Виконайте потрібні вимірювання і знайти площу однієї паркетної плитки.

3.         Виміряйте  довжину і ширину підлоги першого поверху школи. Скільки таких плиток потрібно, щоб покрити всю підлогу? Правильність обчислення перевірте, порахувавши наявність плиток на підлозі.

ІІІ Підведення підсумків.

Ми     повернулися     із     екскурсії.

Враження від неї у кожного різні. Але ви використали свої теоретичні знання на практиці.

ГІМН МАТЕМАТИЦІ

 

Сьогодні, друзі, ми  з вами

Царицю всіх наук вітали.

Так гордо і по праву

Ми математику назвали.

Наук на світі є багато,

їх навіть важко полічити.

Та нам їх треба добре знати

Щоб Всесвітом оволодіти.

Наука — знайдені алмази:

Вугілля, золото і мідь.

В руках людей могутній лазер

І сотні зрошених угідь.

Наука — хліб мільйоннотонний,

Дари розвіданих морів

І винофаду пишні грона,

Й серед пустель пташиний спів.

Це атом — скорений людині,

Нові потужні русла рік.

Дерзання й пошуки невпинні —

Це наш великий славний вік.

Наука нам допомагає

Ракети в космос запускати

І будувати всюдиходи,

Щоб фунт на Місяці вивчати.

Це все розвідані орбіти.

На Марсі вимпел наш розцвів.

І на Венеру шлях відкрито —

Й сюди наш розум долетів.

До різних ми наук охочі

Нехай ведуть нас до вершин.

Та зараз ми сказати хочемо:

Наш математиці уклін!

(Підводиться   підсумок   екскурсії,виставляються оцінки, учні діляться

своїми враженнями).